Програма кредитування економіки, покликана допомогти її пожвавленню, залишається значною мірою декларативною. За словами народного депутата Сергія Льовочкіна, уряд повинен розробити механізми стимулювання банківського сектора, спрямовані на збільшення кредитного портфеля вкладень у вітчизняний бізнес.

«Ситуація з кредитуванням економіки залишається катастрофічною. Хоча влада вже зрозуміла, що ВВП сам собою не зростатиме, й оголосила про програму здешевлення кредитування для малого та мікро-бізнесу «5-7-9%», реальний інструмент стимулювання економіки досі не створений. Сьогодні потрібні не тільки заклики, але й механізми стимулювання банківського сектору, спрямовані на збільшення кредитного портфеля вкладень у вітчизняний бізнес», – заявив Сергій Льовочкін.

Політик повідомив, що на початок 2021 року за програмою «5-7-9%» було видано кредитів на суму всього лише 17,4 млрд гривень, що становить 1,8% від кредитного портфеля по економіці і 7,4% від усіх кредитів малому і мікро-бізнесу (ММБ). З них нові кредити становлять 6,8 млрд грн (або менше 3% кредитів ММБ), решта – рефінансування раніше виданих кредитів. Ефект від програми навіть на рівні малого і мікро-бізнесу поки незначний.

«У результаті обсяги кредитування економіки за підсумками 11 місяців 2020 року виявилися навіть нижчими аналогічного періоду 2019-го: у гривні скорочення склало 2%, у валюті – 16%. У цілому ж за останні сім років кредити в економіку стиснулися в 2,5 рази – з 62 до 24% ВВП. І саме в цьому, а не в стихійних локдаунах і зовнішніх факторах, слід шукати причини того, що економіка падала весь минулий рік, у тому числі і до епідемії», – вважає народний депутат.

На його думку, у банків немає стимулів для кредитування бізнесу: в ситуації, коли Мінфін реалізує облігації внутрішньої держпозики під 12% річних, фінансовим інституціям вигідніше вкладати кошти в надійні державні папери, ніж в економіку.

«Дивно, що з боку уряду досі немає ані аналізу причин слабкого кредитування економіки, ані пропозицій щодо його стимулювання. Хоча очевидно, що такі кроки необхідні – зокрема, у вигляді більш високих відсотків, що компенсуються державою, і держгарантій під кредити. Крім того, пільгове кредитування необхідно поширити на середній і великий бізнес, наприклад, для стимулювання виробництва та експорту продукції з середньою та високою часткою доданої вартості. Програма пожвавлення економіки повинна бути комплексною, адже тільки тоді вона дасть реальний ефект у вигляді зростання кількості робочих місць і надходжень до держбюджету», – резюмував Сергій Льовочкін.