Інтерв’ю для сайту "Сегодня.ua"
- Це Ваше перше інтерв'ю після скандалу з "Інтером". Давайте із цього і почнемо...
- Те, що сталося навколо "Інтера" 4-6 вересня, називається не акція, а злочин. Люди, які увірвалися до приміщеннь каналу і підпалили їх, називаються терористами, про що телеканал подав відповідну заяву про злочин в ГПУ і СБУ, і зараз ми очікуємо результати розслідування. Крім того, ми чекаємо від генерального прокурора звіту про виконання доручення президента щодо розслідування підпалу "Інтера" і блокування його роботи. Сьогодні це тест на демократію: чи може влада в Україні захистити медіа, захистити журналістів, життя і здоров'я яких наражалися на небезпеку, і сказати суспільству, чи понесуть покарання злочинці?
- Якраз з приводу підпалу... Відразу після того, що сталося майже всі експерти, радники деяких міністрів та й народні депутати зійшлися на думці, що це був самопідпал.
- Ви ж журналіст? Поспілкуйтеся з вашими колегами на "Інтері" і дізнаєтеся, як це було...
- Спілкувалися...
- Перше - це була спланована терористична атака з політичних мотивів. Друге, що більш важливо, – ті, хто планував цю атаку, розуміли, що можуть постраждати люди – журналісти, ваші колеги, і їх це не зупинило. Атака була проведена з упевненістю в повній безкарності – нападники навіть не відібрали відео з камер спостереження сусідніх магазинів і аптеки. Крім того, організатори атаки не очікували, що нападники не знищать все відео з камер внутрішнього спостереження в будівлі телеканалу. В результаті аналізу всіх цих відеоматеріалів вдалося повністю відновити картину нападу, особи нападників.
- Власне з приводу відео. Радники глави МВС нарікали на те, що "Інтер" навмисне не передає відео з камер спостереження слідству і заявляли, що це, як і сам підпал, був вигідний саме Вам.
- Не радники, а один радник (Зорян Шкіряк). Не активісти, а злочинці. Я просив би вас бути точнішою у формулюваннях – постраждали ваші колеги. Перше, що зробили представники поліції перед початком атаки, – віддалилися від будівлі на вул. Щусєва (за даними прес-служби Київської поліції, вони затримали дев'ятьох колишніх військовослужбовців ЗСУ, їх опитали й відпустили - авт.). Друга дія поліції – вони, гнані начальством, прибігли вилучати відео із внутрішніх камер спостереження (позаштатний радник глави МВС Антон Геращенко писав у своєму Facebook, що керівництво "Інтера" відмовилося надати відео по гарячих слідах, слідчо-оперативній групі, що приїхала на місце подій, тому його довелося вилучати вже вночі у межах постанови слідчого - авт.). Частину дисків, які вони схопили поспіхом, було пошкоджено вогнем і залито водою, частина була просто порожня або старими дисками... Окрім того, атака провалилася і будівля не догоріла тільки завдяки тому, що журналісти чинили опір, у будівлі була невелика кількість внутрішньої охорони, вони всі разом протистояли вандалізму і терору... Терористи були змушені тікати з будівлі, хоча вони не виконали поставлене перед ними завдання, а саме – припинити мовлення студії "Інтера" на Щусєва. Студія в цей же ж день вийшла в ефір. Вдалося відновити ті диски, які постраждали і залишилися на телецентрі, вдалося отримати відео із сусідніх аптеки і магазину, вдалося зібрати всю картину злочину. Його побачив весь світ, його побачила Україна. Картина злочину відома суспільству, і особистості відомі суспільству. Чому нічого не робить влада, чому нічого не робить поліція, яка проводить розслідування? Тому що їм добре відомо, хто нападав, і ці люди близькі до керівництва МВС. Зараз після терористичної атаки відбувається другий злочин – покриваються злочинці. Ми чекаємо на результати розслідування від СБУ та ГПУ.
- Вони вже завершили слідчі дії зі співробітниками каналу?
- Нам це невідомо. Адвокатська компанія, яка працює з телеканалом "Інтер", зараз документує злочин і збирає свідчення усіх, хто був у будинку. Це десятки людей. Ведеться щохвилинне документування хронології терористичної атаки. Ми переконані, що рано чи пізно відбудеться покарання тих, хто нападав на телеканал "Інтер" 4 вересня 2016 року і блокував його роботу в наступні дні.
- "Мені наполегливо пропонували продати телеканал за "пожежними" цінами". Про це Ви писали в своїй статті для видання Politico в середині вересня. Хто Вам пропонував продати "Інтер"?
- У мене були такі розмови із кількома високопосадовцями. Більше зараз це не коментую.
- Відразу після скандалу навколо "Інтера" в пресі з'явилася інформація про те, що слідом за "Інтером" атака піде на інші телеканали. Кивали на владу, мовляв, таким чином, вона намагається сконцентрувати медіа-ресурси в своїх руках.
- Драматургія терористичної атаки проти телеканалу "Інтер" складалася з урахуванням двох напрямків. Перше – власне атака – проникнення, підпал будівлі, знищення студії на вулиці Щусєва та блокування будівлі на вулиці Дмитрівській. Друге – це інформаційна кампанія, яка супроводжувала ці дії. Суспільству продавалися негативного змісту інтернет-листування людей, які були побічно причетні до діяльності телеканалу "Інтер", канал місяць звинувачували в проросійськості, чого, до речі, не показує жоден незалежний моніторинг. У день, коли сталася атака, але "Інтер" не вдалося перетворити в чорний квадрат на телеекрані, автори кампанії проти каналу вкинули наступну провокацію: самопідпал. І ті ж самі ресурси, ті ж самі спікери, що "гнали" сигнал про "проросійськість", намагалися "розігнати" сигнал про самопідпал. Зараз вони дещо розгублені, оскільки картина злочину відтворена та загальновідома. Сьогодні наші опоненти повернулися до теми проросійськості і зараз намагаються реабілітувати дії терористів нібито "неправильною" інформаційною політикою каналу. Але зараз повністю зрозуміло, хто спланував цей теракт, абсолютно зрозуміло, з якою метою, і я переконаний, що головне, що має зараз вимагати від правоохоронних органів українське суспільство, і що повинна зробити влада, якщо ми живемо в демократичній країні – це покарати винних, якими би близькими до влади вони не були.
- Ви побіжно згадали про листування Столярової. Так що, це був ще один елемент тиску на канал, або це листування справжнє, адже це був не перший скандал за участі Столярової?
- Знаєте, мені взагалі не цікаво, що це було. Було листування, не було листування. Канал проукраїнський, канал патріотичний. Просто мабуть деяким представникам нинішньої владної коаліції не подобається щось, що вони бачать на екрані телеканалу "Інтер". Але це їхні проблеми. А те, як подавалося так зване листування, і як розставлялися акценти і наводилися "докази" проросійськості каналу – це в принципі у класичному виконанні – чорна піар-кампанія, яка була покликана переконати суспільство в тому, що цей канал не повинен існувати. А значить, за логікою людей, які задумали цю терористичну атаку, можна було прийти і його спалити... Це вже колись було в іншому місці й в минулому столітті. Але я ніколи не міг уявити, що це може статися в сучасній Україні. Журналісти, оператори, технічні працівники, ті, хто знаходилися в будівлі, їхні життя були під загрозою терористичної атаки, яку організували люди, що зараз мають відношення до влади. Що має зробити здорове суспільство і правова держава? Вона повинна відповісти суспільству, народу і розповісти всьому світові, хто це робив і покарати винних.
- Ну, по закону на розслідування інциденту у правоохоронців іще місяць ...
- Чекаємо. На цьому етапі ми вимагаємо забезпечення безпеки всім без винятку співробітникам "Інтера", забезпечення нормальної роботи телеканалу.
- Так чи був у Вас конфлікт із Дмитром Фірташем? Сам Фірташ у своєму останньому інтерв'ю для "РБК-Україна" сказав, що конфлікту немає...
- Немає і не було жодного конфлікту. Такі чутки інспіровані нашими недоброзичливцями.
- Добре, як давно Ви з ним спілкувалися?
- Півтори години тому по телефону...
- Що він каже з приводу "Інтера"? Просто він, за його ж словами, не втручається в редакційну політику...
- І я не втручаюся. Наше завдання - створити нормальні умови для роботи колектива. Це дуже важко зробити, оскільки, як ви знаєте, телебачення в Україні сьогодні – неприбуткова галузь. А редакційна політика – це робота журналістів і менеджмента канала.
- За Вашими прогнозами, чим закінчиться справа проти Фірташа? Його екстрадують в Штати? Тому що в Україні ходять чутки, що екстрадують...
- Справа буде розглядатися в Апеляційному суді Відня і в найближчі місяці суд винесе рішення. Залишилося недовго чекати, у Фірташа сильна позиція, оскільки, на мій погляд, вона чесна.
- Але в Україні проти нього відкрито три кримінальні провадження. І тут простежується певний взаємозв'язок риторики одного з глав правоохоронних органів проти Вас і Фірташа...
- Знову ж таки, це формулює один і той самий глава одного й того самого правоохоронного органу, який був замішаний у політично вмотивованих діях проти бізнесу Фірташа в Україні та проти самого Фірташа, аж до перформанса з людьми у військовій формі в аеропорту в очікуванні його прильоту в Україну (2 грудня 2015 року Фірташа в "Борисполі" чекав спецназ - авт.). Це не перша атака на бізнес Фірташа. Ці атаки ведуться багато років, і до них, на жаль, звик навіть менеджмент холдингу. У 2012 році, наприклад, ось у цьому будинку (в бізнес-центрі "Парус" - авт.) тодішня податкова міліція проводила "маски-шоу". У 2012-2013 роках із підприємств Фірташа не йшли податкові перевірки, сума постійно невідшкодованого ПДВ становила кілька сот мільйонів гривень. Тобто тиск був і за попереднього режиму. Воно було завжди. Це, на жаль, стиль взаємодії держави з великим бізнесом в Україні. І це стосується не тільки Фірташа, а й інших бізнес-груп. Я думаю, що спільне завдання – щоб держава ставилася до малого, середнього, великого, будь-якого бізнеса з однаковою підтримкою і увагою. Щоб вона стимулювала бізнес, тому що бізнес – це робочі місця, зарплати для людей та податки в бюджет.
- Тоді щось не сходиться, оскільки всі ж знають про домовленості, які були підписані у Відні. Виходить, одна зі сторін, яка прийшла до влади, не виконує свою частину домовленостей, чи як?
- Я думаю, що наявність, зміст і виконання домовленостей краще залишити історії. Потрібно говорити про інше - про те, як влада повинна взаємодіяти з бізнесом. Влада не повинна наступати на бізнес – влада повинна допомагати бізнесу. Багато бізнесменів зараз протистоять атакам з боку владних інститутів, часто це є частиною рейдерських акцій, часто це супроводжується бажанням відібрати чи переділити власність. Я бачу завдання для еліти, яка бере участь у державному управлінні, управляє великим і середнім бізнесом у країні, у тому, щоб сформувати атмосферу – інвестиційний клімат, за якого бізнесу буде комфортно. Як комфортно, наприклад, у сусідніх Словаччині чи Польщі, де він відчуває не тиск, а підтримку держави. І це – головний запит бізнеса і суспільства до влади – створити в країні атмосферу, за якої бізнесу буде добре працювати, а людям – жити.
- Нещодавно ЗМІ писали про те, що Опозиційний блок в особі Сергія Льовочкіна пішов на негласне співробітництво з Батьківщиною.
- Від моменту створення Опозиційний блок заявляв, що для нас є два стратегічні пріоритети – дві цілі, до яких ми йдемо. Перша – досягнення миру в Україні. Друга – створення в країні умов для нормального життя людей. На мій погляд, це – головні смисли роботи всіх політиків у владі та в опозиції. І заради досягнення цих двох цілей ми готові співпрацювати з БПП, з Народним фронтом, Самопоміччю, з Радикальною партією, Батьківщиною, з усіма партіями.
- Це хороший заголовок для новини - Опозиційний блок готовий співпрацювати з БПП...
- З усіма партіями, заради цих цілей. Ми по-різному бачимо шляхи досягнення цілей, тут безсумнівно виникнуть суперечності. Але мета може бути тільки така – мир, розвиток і процвітання держави.
- Добре, запитаю прямо. Вісім областей виступили з ініціативою про договірні відносини з центром. Також у цих восьми областях відбуваються цікаві кадрові ротації: Батьківщина разом з Опозиційним блоком "хитає" ситуацію, щоб вибити ґрунт з-під ніг у БПП. І в багатьох регіонах досить вдало "хитає"...
- Якщо говорити про БПП, то БПП втрачає рейтинг, тому що два роки перебуває при владі без позитивних результатів. У п'ятницю (7 жовтня - авт.) Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи опублікував дослідження, яке показало, що 58,3% населення України живуть за межею фактичного прожиткового мінімуму. У першу чергу це – сім'ї з двома дітьми та пенсіонери. Це результат діяльності нинішньої влади. Українці стали жити гірше. В Україні триває війна. Україна нормально не розвивається – вона не приваблива для інвесторів. В Україні процвітає корупція і дорожчає життя, ростуть ціни абсолютно на все, починаючи від комунальних тарифів і закінчуючи продуктами харчування, одягом та медикаментами. Це результат роботи нинішньої коаліції. Тому те, що відбувається із підтримкою провладних партій в областях, є наслідком цих результатів їх діяльності в загальнодержавному масштабі. І все інше – похідні від цієї бази.
- Як Ви ставитеся до того, що головою Київської області хочуть поставити Олександра Горгана – нинішнього главу Вишгородської РДА?
- Знаєте, взагалі ніяк. Я не знаю хто це. І ви не знаєте, і взагалі мало хто знає. Критерій оцінки чиновників нинішньої влади один – немає позитивних результатів. До того ж у цих товаришів немає результатів ні до, ні після того, як вони потрапляють на посади. Ні у наших співгромадян, ні у рекрутованих грузин, литовців. Це вирок кадровій політиці влади.
- У своєму останньому інтерв'ю "Главкому" Олег Ляшко зізнався, що Сергій Льовочкін допомагав йому формувати список Радикальної партії на парламентських виборах у 2014-му. Більш того, він сказав, що саме за Вашою рекомендацією до них в список потрапив "тушка Мельничук".
- Я думаю, ці питання краще ставити Ляшку. Я справді його підтримував як молодого політика багато років, ставився із симпатією до того, як він розвивається, в тому числі надавав йому підтримку під час останньої парламентської кампанії. Але я спростовую, що брав участь у створенні списку Радикальної партії. Це відповідальність самого Олега Ляшка.
- Добре, раніше Ви підтримували Олега Ляшка. А кого Ви підтримуєте зараз? Може, є якісь молоді перспективні партії?
- Ми з колегами зараз розвиваємо та зміцнюємо Опозиційний блок. Що ж до, скажімо, непартійного, філософського виміру, то мій пріоритет – підтримка процесів консолідації еліт. Я вважаю, що сьогодні головне для усіх нас, незважаючи на політичні погляди, знайти у собі мужність для об'єднання на елітарному, а не тільки міжпартійному рівні. Необхідно сформувати запити для влади та для опозиції: як має розвиватися держава, яким чином має бути вирішена проблема миру, як буде далі існувати Україна. Ці питання і цей процес зараз хвилюють мене найбільше.
- Не сьогодні-завтра в Раді сформують нову групу "Наш край". Точніше, сьогоднішню "Волю народу" перейменують в "Наш край", розбавивши її депутатами із "Відродження". Депутатів з Опозиційного блоку не переманювали?
- Взагалі, чесно кажучи, до створення якихось клонів опозиції я ставлюся погано. Мене не турбує, що це може якось вплинути на рейтинги Опозиційного блоку. Просто коли влада займається політичним шулерством, створюючи фейкову опозицію, вона робить помилку, оскільки витрачає енергію на це політичне шулерство, а не на управління державою. Тому "Наш край", "Відродження", "За життя", що вони там ще придумають, – це такі штуки, в які можна вкачати ресурс, зігнати людей, набрати якісь відсотки, але в цьому немає ні сенсу, ні майбутнього. Тому що це обличчя тієї ж влади, це люди, які працюють із владою і на владу. Може, хтось десь себе знайде в фінансовому або піар-значенні, але це буде ненадовго і нічого не дасть країні та людям.
- Ви ніколи не коментували, – як пройшов процес прощання із Мураєвим і Рабіновичем?
- Вони як прийшли, так і пішли – це попутники. У будь-якого політичного процесу є попутники. Хороші і погані – різні. Слава Богу, що пішли. Нехай ідуть своєю дорогою.
- Подейкують, що Рабинович уже розчарувався в проекті "За життя" і проситься назад у Оппоблок.
- Що таке проект "За життя"? Це те ж саме, що і "Наш край", це те ж саме, що і "Відродження". Влада використовує різні піар-можливості для того, щоб трошки відтягнути від рейтингу "Опозиційного блоку", обдурити суспільство вивіскою опозиційності, проводячи через цю псевдоопозицію якісь вигідні владі сигнали. Але це все нечесно. Це може бути і жити тільки на милицях влади, і за її підтримки на сітці обласних адміністрацій, тобто по суті бути владою – лише вид збоку.
- Ви охарактеризували "Наш край", "Відродження", "За життя" фейковими опозиційними проектами влади. Але все ж, у кінцевому підсумку, вони будуть відтягувати рейтинг Опозиційного блоку. Ні для кого не секрет, що у фракції БПП є депутати, які орієнтуються на Сергія Льовочкіна ... Ви якось відповісте на створення "Нашого краю" під куполом?
- Я взагалі вважаю, що воювати із цим процесом безглуздо, оскільки створюючи проекти "Наш край", "Відродження", "За життя", влада воює сама із собою. Коли вона витрачає енергію на фейк, на обман, на політичні маніпуляції, вона, в кінцевому підсумку, навіть в середньостроковій перспективі, працює проти свого рейтингу. Коли влада не займається підвищенням ефективності управління, створенням робочих місць або формуванням адекватного зовнішньополітичного порядку денного, вона працює проти себе. Вона працює проти себе, і коли вона витрачає енергію на маніпулювання депутатами у залі Верховної Ради, на обман людей через фейкові політичні проекти.
- Усі ми пам'ятаємо заяву генпрокурора Юрія Луценка про те, що ГПУ планує подати до ВР подання на зняття недоторканності з депутата Опозиційного блоку Миколи Скорика нібито через його причетність до подій в Одесі в лютому 2014 року. У той же час Скорика називають людиною Сергія Льовочкіна у фракції Опозиційний блок.
- Останні півтора місяці в країні йде кампанія переслідування лідерів обласних організацій Опозиційного блоку. Суспільству нав'язується ідея, що сьогодні головна проблема в тому, що колись у 2013 році люди в Одесі або в іншому регіоні України щось зробили. Чому і з якою метою це робиться саме зараз, майже через три роки? Відповідь – влада намагається відволікти українців від проблем із цінами, тарифами, опалювальним сезоном, провалами у зовнішній політиці, недієздатною коаліцією і неефективним управлінням. Політтехнологічно це називається зміна порядку денного. Щодо Скорика – то він лідер обласного Опозиційного блоку, який в Одеській області за підтримки людей майже вдвічі обходить інші політичні сили. Тому є величезне бажання якимось чином знайти можливості знизити рейтинг ОБ, і я думаю, що атака на Скорика викликана в першу чергу саме цим. Я впевнений, що якщо ті контраргументи, які Скорик і його захист публічно пред'явили, будуть проаналізовані ГПУ, то з правової точки зору Скорика буде виправдано. Разом з тим я вважаю, що ГПУ потрібно знайти політичну волю і розслідувати трагедію 2 травня в Одесі. Спалили 42 людини у будівлі профспілок. Кому висунуто звинувачення? Хоча відомо, що коли стало зрозуміло, що в Одесі можливо протистояння, туди прибули тогочасні вищі посадові особи країни. Потрібно поставити запитання, чим вони там займалися, чому вони своїми діями або бездіяльністю не запобігли тим подіям, які відбулися? А саме – загибелі людей.
- Пару тижнів тому в Мінську підписали рамкову угоду про розлучення сил у Станиці Луганській, Петровському та Золотому. Хоч і зі скрипом, але процес просувається. Чи може він стати початком масштабного врегулювання?
- Є два виміри цієї проблеми. Перше, і це базова позиція Опозиційного блоку, – альтернативи Мінським угодами немає, і їх потрібно виконувати. Те, що відбувається розведення сторін у трьох точках – позитивно, оскільки це початок реалізації глобальної дорожньої карти щодо демілітаризації зони конфлікту і, у підсумку, політичного врегулювання і відтворення України в межах до початку війни на Донбасі. Друге – президент підписав Мінські угоди, Україна взяла на себе зобов'язання. Зараз усередині країни ті люди, які є частиною влади і несе разом із президентом відповідальність за стан справ в державі, торпедують ці угоди. Я вважаю з їхнього боку це зрадою не тільки президента, я вважаю, що це дискредитація держави Україна. За це потрібно нести відповідальність.
- Але безпекова частина Мінська до цього часу не виконана. У той же час президент Франції Франсуа Олланд підганяє Україну з проведенням виборів на Донбасі, і тільки потім, за його словами, Україна отримає контроль над кордоном.
- У нас мало інформації, про що говорять непублічно в "нормандському форматі" останні півтора роки. І поява таких публічних заяв тільки підтверджує, що ми з вами не все знаємо. Не може ж президент Франції дати сигнали, які раніше не обговорювалися, і які не передбачалося реалізовувати. Очевидно, що заява французького президента – результат довгих переговорів, а в української влади немає жодної офіційної реакції за винятком невмілого випаду відомого міністра. Все це говорить про неспроможність української дипслужби та зовнішньої політики в цілому. Саме в цьому полягає головна проблема, а не в заяві Олланда. Це перша думка. Друга буде трохи складнішою. Україні зараз потрібно дати відповідь на нове питання. У нас існувала зовнішньополітична доктрина, у центрі якої стояла взаємодія з ЄС в межах Угоди про асоціацію. Це була головна мета, головна ідея зовнішньополітичного курсу. Зараз вона зруйнувалася, як і зруйнувалася інша складова зовнішньополітичної доктрини нинішньої влади – євроатлантична інтеграція. Сьогодні ясно, що Україну не чекають ні як асоційованого члена ЄС, ні як члена євроатлантичної спільноти. Влада повинна дати відповідь на питання, в чому зараз полягає зовнішньополітична доктрина? Ми стукаємо у зачинені двері? Навіщо ми далі приймаємо закони, які знищують внутрішній ринок, позбавляючи українців робочих місць. Починаючи із добрив, які ми можемо виробляти тут, продуктів харчування, які ми теж можемо виробляти тут. Потрібна ревізія, треба пропонувати щось нове.
- Росія трактує Мінськ, як зручно їй. І нав'язує те, що їй вигідно за допомогою свого російського лобі в ЄС – лідерами Німеччини та Франції. Останні, в силу майбутніх у них виборів, тиснуть на Україну, мовляв, скоріше все приймайте, бо нам потрібно закрити українське питання.
- Мінськ не потрібно трактувати. Це не дуже довгі документи, їх потрібно читати та виконувати. Мене взагалі обурює, коли хтось із української владної верхівки починає говорити "ви нас змушуєте виконувати Мінськ". По-перше, президент підписав його від імені України, і це зобов'язання держави. По-друге, мир в Україні – це головне завдання влади, вони повинні на колінах бігати за всіма, хто може нам допомогти його встановити. І не потрібно кричати "ми не хочемо миру за таких умов". Нам не пропонують поразку. Наші західні партнери пропонують нам мир і як наслідок цього миру – розвиток. Зрозуміло, що за мир на Донбасі комусь доведеться заплатити рейтингом. Тому що спочатку хтось набирав політичний капітал і отримував голоси на воєнній риториці. На цьому нинішні коаліціанти отримали більшість в ВР і заробили політичний капітал. Зараз прийшов час його дістати і заплатити за те, щоб принести людям краще життя, щоб принести мир на території Донецької та Луганської областей, і щоб вся Україна змогла звільнитися від тягаря війни. Тому що за цю війну Україна платить життями, платить кожен українець, який платить податки.
- Ви говорите, що зовнішньополітична доктрина провалена. Але ж скоро Україна отримає безвізовий режим. Це можна вважати явною перемогою української дипломатії.
- Коли хтось намагається з безвізового режиму зробити одну з головних цілей зовнішньої політики, він робить помилку. Оскільки, для початку, це безвізовий режим тільки з країнами ЄС, а не з усім світом. Крім того, в країні ця тема хвилює не більше 4% людей, які і так вміють їздити за кордон. І можливо, що процедура отримання дозволу на в'їзд прямо на кордоні буде складнішою за отримання візи тут в посольствах країн ЄС. Це перше. А друге – це ніяка не мета з точки зору розвитку держави, і вона ніяк не покращує життя для 96% українців. Це ніяка не інтеграція в Європейський союз, це не якісь додаткові можливості отримати роботу або збільшити зарплату. Коли нам продають це як якусь мету або як сигнал того, що до нас добре ставиться ЄС, – це дурниця. Оскільки ставлення до нас більше визначає доля асоціації.
- Це через референдум в Нідерландах: в ЄС зараз в пошуках законодавчої лазівки, щоб і результати референдуму врахувати, і ратифікацію завершити.
- Поки це повний провал української дипломатії та зовнішньої політики.
- На своїй першій прес-конференції новий посол ЄС в Україні заявив, що Україна отримає 600 млн євро фіндопомоги ЄС, якщо скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка. Кабмін вже готує законодавчу пропозицію. Опозиційний блок його підтримає?
- За що зараз іноземці хвалять владу, що називають реформами? За те, що по суті не є українським інтелектуальним або реформаторським продуктом. Насправді це виконання владою, як правило, неоднозначних рекомендацій МВФ. З чого формуються рекомендації МВФ? З аналітики, яка робиться у структурних підрозділах Фонду, яка включає в себе цілий ряд вимог, серед яких – безумовна консолідація в руках держави максимальної кількості фінансових ресурсів. А це, наприклад, не сприяє створенню робочих місць і поліпшенню фінансових результатів українських підприємств. Тому я би ставився до тих вимог, які нам висуваються, з більшою обережністю, ніж це робить влада. І ще одна важлива тема: на кожному розі влада хизується "досягненнями" отримання чергового кредиту. Ми отримали кредит – ми молодці. Але це ж кредит, і українцям всім разом доведеться його віддавати. Ось у конкретному випадку ми, наприклад, для того, щоб отримати черговий кредит, повинні дозволити вивозити ліс-кругляк. Чи адекватна це постановка питання взагалі? Щоб отримати кредит, який потім потрібно буде повернути з відсотками, треба зараз що-небудь віддати?
- Також серед вимог МВФ пенсійна реформа. Зокрема, підняття пенсійного віку.
- В Україні всі ознаки економічної катастрофи. Ви знаєте, що один із головних показників ефективності економіки – це дохід на душу населення. За цим показником Україна сьогодні остання в Європі. У нас 90-95% пенсіонерів живуть нижче рівня прожиткового мінімуму. У країні бідність. При цьому в Пенсійному фонді дефіцит, і тому нам пропонують: а давайте ще менше платити пенсіонерам та зробімо, щоб їх стало менше? Ну як ми можемо це підтримувати? Нам дуже важко це підтримувати. Тим більше навзаєм нам не допомагають безоплатно, а Україна бере кредити, за якими вона платить відсотки, і які в підсумку буде повертати.
Перша частина інтерв’ю: http://www.segodnya.ua/politics/pnews/intervyu-s-sergeem-levochkinym-nekotorym-predstavitelyam-koalicii-ne-nravitsya-chto-to-chto-oni-vidyat-na-intere-760925.html
Друга частина інтерв’ю: http://www.segodnya.ua/politics/pnews/intervyu-s-sergeem-levochkinym-na-puti-k-miru-na-donbasse-komu-to-pridetsya-zaplatit-reytingom-761057.html
Follow @serhiylovochkin