Інтерв'ю для "РБК-Україна". Автор - Валерій Калниш
https://daily.rbc.ua/ukr/show/sergey-levochkin-edinstvennaya-vozmozhnost-1489936835.html
Опозиційний блок почав підготовку до виборів. У партії вирішили, що ситуація в країні складається таким чином, що створення виборчого штабу – правильне рішення. Хто його очолить – поки невідомо. ОБ планує йти на вибори не сам, а готовий посилитися за рахунок інших партій і окремих політиків. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник голови парламентської фракції Опозиційний блок Сергій Льовочкін. Шансів на те, що політичну кризу можна врегулювати шляхом переговорів в Раді або через приєднання до коаліції, Льовочкін не бачить, вважаючи єдино правильним виходом перевибори парламенту. Слід сказати, що так думають не тільки в ОБ, але і в "Самопомочі" з "Батьківщиною". Льовочкін спростував інформацію про розкол у фракції. Більш того, зараз, за його словами, почався процес консолідації еліт південного сходу і центру країни проти чинної влади. Читати цю тезу можна як завгодно, наприклад – "олігархи вирішили змінити владу". І, швидше за все, цей процес прискориться після оголошеної президентом і РНБО транспортної блокади ОРДЛО. Її в Опозиційному блоці засуджують та закликають якнайшвидше відмінити. Про Ріната Ахметова, Дмитра Фірташа, "Інтер", блокаду, а також Януковича, Порошенко, мовні квоти і кількість громадянств – читайте в інтерв'ю Сергія Льовочкіна, яке він дав РБК-Україна.
– Незадовго до нашого інтерв'ю (відбулося 16 березня, – ред.) президент Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО щодо блокади ОРДЛО. На вашу думку, які будуть наслідки цього рішення?
– У зв'язку з прийняттям рішення про блокаду велике занепокоєння викликає гуманітарна ситуація у Донецькій та Луганській областях. Необхідно, в першу чергу, зробити всі зусилля для того, щоб забезпечити усе необхідне для нормальної життєдіяльності і життєзабезпечення, оскільки люди там дуже сильно страждають. Необхідно захистити права людей, їх можливість вільно переміщатися. Друге, Опозиційний блок засудив «блокадне» рішення РНБО. Вважаємо, що президент пішов на поводу у радикалів, а це, з точки зору державного управління, неприйнятна позиція. Фактично очоливши блокаду, влада проявила слабкість. Ні в одній сильній країні влада не веде переговори з людьми, які силовими незаконними діями примушують державу до чогось. Третє – це реакція міжнародного співтовариства – Європа в подиві. Блокаду засудили Німеччина, Франція і ЄС. «Блокадне» рішення РНБО ставить багато знаків питання в Мінському процесі мирного врегулювання. Ну, і останнє – це економічні наслідки блокади. Кабмін називав цифру втрат у порядку 2 мільярди гривень щомісяця. Ми провели свій незалежний аналіз, і з жалем можемо говорити, що втрати можуть скласти 2-3% ВВП. Країна втрачає 9 млн. тонн вугілля марки "А", з 24 млн тонн річного споживання, що призведе до втрат не менше 20 мільярдів гривень. Крім того, бюджети всіх рівнів отримали від українських підприємств, що працюють на тимчасово підконтрольних територіях, в 2014 році – 23,3 млрдгрн, в 2015 – 9,9 млрд грн., у 2016 (за оцінками за п'ять місяців, – ред.) – близько 9 млрд. грн. Зараз цих податків не буде. За нашими оцінками, з-за втрат підприємств ГМК країна може недоотримати близько 3 мільярдів доларів валютної виручки, що в свою чергу негативно позначиться на платіжному балансі країни, який і так негативний.
– Ви, кажучи про економічні наслідки, чи не захищаєте насамперед свій інтерес? Я маю на увазі Ріната Ахметова і його СКМ, який не чужий Опозиційному блоку і є одним із фінансистів, спонсорів вашої партії? Введення блокади – це удар по його бізнесу, і, відповідно вам.
– Всі названі мною цифри відображають, в першу чергу, державні інтереси. Якщо Україна втратить 9 млн тон енергетичного вугілля, втратить валютну виручку, втратить значну частину економіки, ВВП скоротиться, то втратить не тільки великий бізнес – втратить кожен українець. Але повторю: політичну партію Опозиційний блок, в першу чергу, турбують люди, умови їх життя. Блокада, поза сумнівом, призведе до погіршення життя людей і це – головна велика проблема. На Донбасі живуть українці. Потрібно робити все для того, щоб їх життя нормалізувалася, щоб вони жили у мирі. Українська економіка продовжує перебувати у кризовому стані. Криза ця викликана не тільки війною, але значною мірою неефективним управлінням, структурою економіки, корупцією, відсутністю реформ. В Україні системна криза і після рішення РНБО про блокаду, подальшої дезінтеграції Донбасу криза буде тільки наростати, як і погіршуватиметься інвестиційний і діловий клімат.
– Ви сказали, що Петро Порошенко "пішов на поводу у радикалів". А що він повинен був зробити? Не помітити "Самопоміч" на "редутах"? Чи оголошену в ОРДЛО "націоналізацію" підприємств?
– Я думаю, що грунт для нинішніх проблем був створений в 2015 році, коли влада не тільки «пропустила» блокаду Криму, вона ще й вигідно її використовувала для політпіара, як аргумент про «широкий антиагресорський рух» на переговорах з врегулювання кризи, а також в якості важеля тиску на РФ. В Крим було перекрито постачання електрики, води, залізниця. Влада тоді «пропустила» незаконні дії радикалів, аналогічні тим, які з січня почалися щодо Донбасу. Тому питання «а що мала робити влада?» потрібно ставити в контексті того, як вона відреагувала на блокаду Криму. Сьогодні ж, українській владі потрібно знаходити рішення як швидше зняти блокаду, знайти формулу мирного розв'язання кризи, припинити війну. Українці з кожним днем живуть гірше, економіка України продовжує руйнуватися, люди на територіях конфлікту страждають все більше і більше, гинуть військові. І ми все далі і далі від мети мирного врегулювання конфлікту і повернення територій.
– Настання миру залежить не тільки від Порошенка і влади. Багато залежить від Володимира Путіна. А події останніх років говорять про те, що російський лідер, м'яко кажучи, не схильний до переговорів. Не може ж Порошенко розмовляти сам з собою. У мирному врегулюванні, про який ви говорите, яку роль ви відводите Росії?
– Україна не залишилася один на один з Російської Федерацією. Україна широко підтримується міжнародним співтовариством, Європейським союзом, Сполученими Штатами Америки. Україна не одна в цих переговорах. Але яка позиція України? Україна ховається за спини і в більшій мірі підбурює Захід до продовження конфлікту. Вона не намагається стати джерелом компромісів, які допустимі з точки зору національних інтересів. Це відбувається тому, що влада боїться "зайти" в конфлікт з радикалами, втратити рейтинг, боїться ризикувати собою заради долі держави. Замість цього влада намагається зберегти політичні рейтинги, і метою стає не вирішення конфлікту, а як у випадку з блокадою, використання його для самозбереження і маніпулювання ситуацією всередині країни. Тому ми абсолютно по-різному дивимося на ситуацію з війною – для влади війна це фактор, використання якого допомагає їм зберегтися; наша мета – вирішення конфлікту, оскільки ми вважаємо, що майбутнє України незалежно від того, хто буде сидіти в кабінетах, зараз повністю залежить від швидкості і ефективності вирішення конфлікту на сході.
– Що таке "допустимі компроміси"? І ви про Путіна нічого не сказали.
– Допустимі компроміси – це набір умов, який змінюється з кожним днем, який дозволить встановити мир, зберегти життя військових і цивільних, зберегти територіальну цілісність і суверенітет України, захистити права її громадян, і який влаштує геополітичних переговірників. У нас з вами не так багато інформації про хід переговорів. Вони проходять непублічно, й я з розумінням до цього ставлюся. Важливо, щоб те, про що домовилися, вчасно та точно ставало відомо українському суспільству, і щоб результатом цих переговорів був необхідний прогрес. Але прогресу ніякого немає. Влада не отримує від українського суспільства навіть "2" за те, як вона веде переговори і вирішує проблему відновлення миру, вона отримує «0».
– Давайте я конкретизую. Припустимо проведення виборів на Донбасі у присутності там російських військ? Чи можна проводити без контролю над українсько-російським кордоном?
– Ви зараз говорите про три паралельні процеси. Перший процес – відновлення контролю над кордоном. Немає жодних сумнівів, що контроль повинен бути відновлений як можна швидше і при участі ОБСЄ. Але абсолютно ясно, що військовим шляхом це зробити не можна, тільки через переговори. Друге. Можливе проведення виборів? Я вважаю, що стратегічно без цього кроку неможлива нормалізація життя на Донбасі. Проведення виборів – це певний символ і одночасно, шлях до появи на Донбасі легітимної влади, яка буде визнана всіма. Важливою темою стає «чистота» виборів, їх легітимність. Зрозуміло, що коли немає вільних ЗМІ, немає політичної конкуренції, коли не працює закон, коли неможливо проконтролювати результати – довіри до результатів не буде. Таке, на жаль, іноді буває і на тих територіях, які контролюються українською владою. Добре відомо про масштабні фальсифікації, які були, наприклад, при обранні останнього складу Київради. Досі і поки безрезультатно розслідується кримінальна справа про те, що в підсумковому протоколі зазначено більша кількість виданих на дільниці, ніж надрукованих бюлетенів. Відомо, що друкувалося два тиражу бюлетенів, що дотягувалися результати. Поза сумнівом, при проведенні виборів на Донбасі необхідно створити умови для довіри до їх результатів. Позиція Опозиційного блоку тут однозначна: всі вибори, які проходитимуть на територіях Донецької і Луганської областей, повинні проходити за українським законодавством, за участю політичних партій, при можливості ЗМІ висвітлювати ці вибори.
– Ви міркуєте як президент Порошенко...
– Я міркую як людина, яка поважає закон і Конституцію.
– Опозиційний блок провів розширене засідання політради, за підсумками якого ви заявили, що партія розпочинає підготовку до виборів. Давайте спочатку визначимося – ви до якихось виборів готуєтеся?
– Опозиційний блок створює виборчий штаб для підготовки до виборів. Не хочу прогнозувати, які вибори будуть раніше, але Опозиційний блок буде брати участь у місцевих виборах на Донбасі, і в парламентських, кандидат від ОБ братиме участь у виборах президента України.
– Хто очолить виборчий штаб?
– У нас багато людей добре розбираються у виборчому процесі.
– Хто ваш кандидат на президентські вибори?
– Це буде рішення партії, і очевидно – це буде людина з найбільшим політичним рейтингом.
– Поки це Юрій Бойко, глава парламентської фракції "Опозиційного блоку".
– Юрій Бойко – один з найбільш рейтингових політиків у країні.
– Вибори в 2019 році, зараз початок 2017 року. Чи не рано ви створюєте виборчий штаб? Чи ви щось знаєте з приводу дострокових виборів?
– Ми виходимо з перспективи дострокових виборів.
– Що вам дає підстави для цього припущення?
– Ситуація в Україні.
– Даючи телевізійне інтерв'ю, Петро Порошенко, заявив: "Ніяких дострокових парламентських виборів, в яких зацікавлена Росія, яка зацікавлена в дестабілізації ситуації, я їм не подарую". "Їм" – опозиціонерам, тобто і вам. Відповідно, шансів на те, що в найближчі два роки відбудуться вибори, загалом-то, немає.
– Причини, які можуть призвести до дострокових виборів, на поверхні. Їх досить багато, і судячи з того, що влада так часто говорить про те, що виборів не буде, тим більше зрозуміло, що це питання на порядку є. У кожного, як кажуть, своя програма. Хтось не хоче виборів, хтось вважає, що час настав. Ми як опозиція вважаємо, що єдина можливість навести порядок в країні – це зміна влади.
– В такому разі, приєднаєтеся до правлячої коаліції...
– Ми виключаємо для себе можливість приєднання до правлячої коаліції з багатьох причин, основні з яких – ідеологічні суперечності. Крім того, у нас з владою істотні відмінності в питаннях управління економікою. В першу чергу, це – соціальна політика. Ми вважаємо, що українців не можна грабувати, українці не можуть жити при таких цінах на їжу, одяг і ліки, зараз не можна підвищувати пенсійний вік... Ми вимагаємо скасувати підвищення тарифів і підвищити середні зарплати та пенсії. Нас не влаштовує проведена попереднім урядом реструктуризація зовнішнього боргу. Нагадаю, що завдяки діям «команди Яценюка» українці до 2048 року будуть платити іноземним кредиторам податок на економічне зростання при вже погашених кредитах. І таких «подвигів» не мало.
– З пенсійним віком не все так очевидно. Прем'єр заявляв про те, що немає в планах підвищення пенсійного віку.
– Ви бачили меморандум?
- Так.
– Ми не бачили жодного автентичного тексту меморандуму. Тобто ми бачили якісь "версії", але ніхто не надав остаточної редакції документа навіть парламенту. А це міжнародні зобов'язання, які бере на себе уряд від імені українського народу.
– Дострокових виборів парламенту вимагаєте не тільки ви, але і "Самопоміч", "Батьківщина". Чому такі різні політичні сили сходяться в цьому питанні?
– В Раді, після виборів 2014 року було п'ять коаліційних фракцій і одна опозиційна. Підкреслюю – єдина ідеологічна опозиція до нинішньої влади це – Опозиційний блок. Потім коаліція розділилася на 2+2+1: дві коаліційні фракції, дві – опозиційні, і одна з нетрадиційною політичною орієнтацією – ніяк не визначиться. Розкол "коаліції п'яти" стався, коли у партій, що входять до її складу, почав змінюватися рейтинг: у "Народного фронту" цифри пішли в зону статистичної похибки, у БПП рівень підтримки став позначатися однозначним числом. У той же час "Батьківщина" і "Самопоміч" підросли. У зв'язку з цим виник внутрикоалицiйний конфлікт, який зараз і визначив ставлення "Самопомочi" та "Батьківщини" до правлячої коаліції. Фракція «нетрадиційної орієнтації» продовжує переміщатися від опозиції до коаліції і назад.
– Це ви про Радикальну партію?
– Звичайно. Зараз дві партії "коаліції п'яти" борються за необхідність проведення виборів, бо мають більший рейтинг, а дві партії, які виступають проти, тому що намагаються залишитися у владі, хоча чисельність їх коаліції становить 223 народних депутата. Спікер парламенту не публікує список коаліції, що є прямим підтвердженням того, що її в парламенті не існує. Таким чином, у парламенті влада утримується неконституційним способом фракціями "НФ" і БПП. Опозиційний блок буде продовжувати боротися за те, щоб в країні виникла більш ефективна модель управління. Нинішня "коаліція війни" не тільки не є конституційною, але і працює абсолютно неефективно. Миру немає, економіка гасне, ціни і тарифи – геноцид, ніякої перспективи.
– Можливо, виходом із ситуації може стати зміна уряду? Чи допускаєте ви відставку Кабінету Гройсмана після 14 квітня? Чи готовий Опозиційний блок проголосувати за неї?
– Наша послідовна позиція полягає в тому, що всі кадрові питання повинні голосувати коаліціанти – "НФ" і БПП, як і нести за них відповідальність. На сьогодні ситуація абсурдна – коаліції немає, а уряд є. Тому будь-яка турбулентність з нинішнім урядом для нинішньої квазикоалiцiї вкрай ризикована, тим більше – призначення нового прем'єра.
– Але я питаю не про призначення, а про голосування за відставку.
– Якщо уряд відправлено у відставку, то відразу ж після неї потрібно буде перепідписати коаліційну угоду і формувати новий Кабінет. Але як можна обрати новий уряд, не маючи у коаліції 226 депутатів? Тому "НФ" і БПП потрібна РПЛ.
– От і добре – ви отримаєте документальне підтвердження того, що коаліції немає; уряд, що проводить, на вашу думку, антисоціальну політику, піде у відставку; з'являться всі підстави для проведення дострокових виборів.
– Саме так і було б у будь-якій європейській державі, де поважають Конституцію та закони, є стандарти політичної культури. Але сьогодні в Україні все по-іншому: влада побудована на коаліції, в якій депутатів меньше, ніж визначено Конституцією, їх сукупна підтримка менше 10%. Влада керує неефективно, триває війна, люди бідніють, економіка в руїнах, але при цьому головним своїм завданням влада бачить не допущення перевиборів.
– Тобто, ні за відставку, ні за можливе призначення нового уряду ви голосувати не будете?
– За відставку – будемо вирішувати. За призначення нового – ні. Опозиційний блок виключає для себе участь у коаліції у складі цього парламенту.
– Хто фінансуватиме кампанію Опозиційного блоку?
– У фінансуванні Опозиційного блоку завжди беруть участь представники бізнесу. У першу чергу, з тих регіонів, де у нас традиційно висока підтримка. У нас великі фракції в радах всіх рівнів в південно-східних областях України. Там багато людей, які не тільки словом і дією, але й фінансово підтримують партію.
– Наприклад, ті ж Рінат Ахметов і Дмитро Фірташ.
– Це питання треба адресувати двом поважним людям.
– Місяць тому була інформація про те, що в Опозиційному блоці стався розкол. Нібито ряди фракції готові були залишити депутати, близькі до Ахметова. Що це була за ситуація?
– Чутки про те, що в Опозиційному блоці щось не так, розпускалися завжди. Влада навіть знаходить слабких в наших рядах і примушує або мотивує їх виходити з фракції. Але від цього ми стаємо тільки сильніше. Зараз почався зворотнiй процес. Процес консолідації еліт, в першу чергу Південного Сходу і центру країни. Всіх, хто опозиційно налаштований по відношенню до діючої влади. Ми готуємо на базі Опозиційного блоку консолідацію політичних партій, рухів, окремих політиків, які нам ідеологічно близькі, і які разом з нами підуть на наступні вибори.
– Тобто, може повторитися ситуація як у 2007 році, коли в Партію регіонів вливалися інші партії, та ж сама Республіканська партія України, яку на той момент очолював Юрій Бойко?
– Така практика існує, незважаючи на те, що створення блоків політичних партій не передбачено чинним законом про вибори. Наприклад, на парламентських виборах-2012 "Батьківщина" і "Фронт змiн" сформували об'єднану опозицію. Інший приклад – об'єднання партій в Блок Петра Порошенко в 2014 році. До речі, український виборчий закон не відповідає європейським стандартам і чинній Конституції. Ми вважаємо, що одним з найважливіших питань в порядку денному роботи парламенту повинно бути створення ефективного виборчого законодавства, щоб не було таких прикладів, як на останніх виборах до Київської міської ради. Тим більше, що є маса інших обурливих прикладів: підкуп виборців на мажоритарних округах, фальсифікації результатів голосування, використання адмінресурсу.
– Як працювала "тіньова" бухгалтерія Партії регіонів?
– Мені про це нічого не відомо. Більше того, я впевнений, що ця історія, яка виникла через три роки після того, як Партія регіонів зникла – політична маніпуляція з метою відвернути увагу від ситуації в країні.
– Якщо вірити НАБУ, то чергова експертиза підтвердила автентичність підпису голови ЦВК Михайла Охендовського в "амбарнiй книзі"...
– Сьогодні в нашій країні влада може отримати будь-яку експертизу по будь-якій темі. Почекаємо відповіді захисту Охендовського.
– Тобто, ви заперечуєте наявність "тіньової бухгалтерії" в Партії регіонів?
– Мені про це нічого не відомо.
– По телеканалу «Інтер». Була інформація, що між вами й іншим співвласником каналу, Дмитром Фірташем, стався конфлікт...
– Це дурниця.
– Тепер все гаразд?
– У нас завжди було "все гаразд".
– Чи є якась інформація щодо розслідування підпалу офісу «Інтера»?
– Немає ніякої інформації про розслідування підпалу, від якого постраждали журналісти. Немає жодної інформації з приводу вбивства Шеремета. Немає жодної інформації з приводу вбивства Бузини. Немає інформації про те, як спалили людей 2-го травня в Одесі. Взагалі немає інформації щодо низки резонансних злочинів. Ніхто нікому нічого не пояснює. Влада не діє. Всі нерозкриті злочини – відповідальність влади.
– Медіа не могли не помітити частої появи Юлії Тимошенко в ефірі «Інтера». Це редакційна політика, редакційний вибір? Або свідоцтво збігу поглядів Опозиційного блоку і "Батьківщини"?
– Я не втручаюся в редакційну політику, вважаю це неприпустимим. Що стосується появи різних політиків, то в ефірі «Інтера» досить і представників влади, і представників опозиції. Завдання каналу – об'єктивно висвітлювати все, що відбувається в країні, говорити людям правду.
– Як ви вважаєте, чим закінчиться "справа Фірташа"?
– Фірташ ні в чому не винен. Я впевнений, що він захистить себе й доведе в тих юрисдикціях, де йому висувають звинувачення, в першу чергу, на території Австрії, свою правоту і політичну мотивацію його переслідування.
– Його можуть використовувати як інструмент для політичного тиску на Україну? Фірташ це носій не тільки великих статків, але й знань про бізнес-процеси в країні, і навіть інформації про обрання президента Порошенко.
– Не треба конспірології. Фірташа переслідують з політичних мотивів. Ці мотиви його адвокати розкрили в усіх судових процесах, у яких він брав участь. Зараз його адвокати і він сам зробили ряд заяв, головний зміст яких полягає в тому, що він невинний і буде захищатися.
– Ви спілкуєтеся з президентом Порошенко?
– Так.
– На які теми?
– На теми, які цікавлять президента і мене як представника опозиції.
– А які теми вас цікавлять?
– Мене цікавлять теми якнайшвидшого досягнення миру, функціонування демократії, захисту ЗМІ, наприклад, від підпалів, розвиток політичної ситуації, реформа економіки.
– Ви спілкуєтеся як представники опозиції і влади або просто як два політика?
– А в чому різниця?
– Як мені здається, опозиція більше вимагає, а політики намагаються домовитися.
– Наше спілкування пов'язане з питаннями, які представляють для мене важливість з точки зору функціонування держави.
– Ви колись приходили до якогось консенсусу з якихось питань?
– Це філософське питання. Поза сумнівом, всі декларують те, що бажають добра Україні і українцям, але у кожного своя дорога. Президент бачить одну дорогу, як досягти цієї мети, ми – іншу. І я скажу так, що відмінностей у поглядах і підходах у нас більше, ніж співпадінь.
– Опозиційний блок регулярно звинувачують у двох речах: велика частина раніше були членами Партії регіонів і, в цьому особливо відзначився Олег Ляшко, те, що Опозиційний блок, процитую лідера РПЛ, "служить Кремлю". Як, на вашу думку, ці звинувачення позначаться на результати виборів, про які ми вже поговорили, і як ви реагуєте на подібні звинувачення?
– Опозиційний блок проукраїнська патріотична політична партія, яка виражає інтереси величезної кількості українців. Ми незалежні при прийнятті рішень. Ми незалежні при виробленні своєї політики від усіх, за винятком українського народу. А "художній свист" політичних опонентів мені коментувати нецікаво. Всі ті звинувачення – елементи політичного, а частіше – «чорного» піару. Що стосується Партії регіонів... Зараз близько 25% нинішнього депутатського корпусу партії влади – БПП, в минулому були в ПР. Переважна більшість тих, хто був в ПР або підтримував ПР, – чесні люди. Вони не мають ніякого відношення до злочинів минулої влади, які зараз розслідуються.
– Тобто ви думаєте, що та політична токсичність, яка була після революції гідності у всіх регіоналів, вже пропала?
– Я вважаю, що набагато більша токсичність зараз у політиків з партій нинішньої влади, наприклад з "Народного фронту". Через деякий час побачите, слово «токсичність» буде застосоване до будь-якого представника правлячої коаліції, яка довела країну до стану найбіднішої і найбільш корумпованої в Європі. Їхня токсичність зростає для них з кожним днем і з кожною хвилиною. Тому все більше людей виходять з коаліції. Тому «коаліція п'яти» розкололася на 2+2+1. Тому рейтинг "Народного фронту" в рамках статистичної похибки. І є ще багато "тому"...
– Ви ходили на допити по справі про державну зраду Віктора Януковича?
– Ні. Тому, що коли він здійснював ці дії, я вже не працював в Адміністрації президента. В цей час я перебував у приватній поїздці в США.
– Мені здавалося, що ваші стосунки з Януковичем повинні були зберегтися хоч на якомусь рівні. Ви поруч з ним практично з початку "нульових"...
– Ми не спілкувалися з 17 січня 2014 року.
– Чим, на вашу думку, керувався колишній президент, коли говорив про те, що у нього є інформація, що Льовочкін був причетний до розгону Майдану в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року і до розвалу тодішньої коаліції?
– Запитайте у нього.
– Я питаю вас.
– Я не хочу це коментувати. Він дезертирував, кинув пост, своїх прихильників і виборців, про що тут говорити?
– Він зрадив Україну?
– Не хочу давати оцінок.
– Зараз справа в суді. Ви б підписалися під тим, що Янукович вчинив державну зраду?
– Не хочу це коментувати. Це компетенція обвинувачення і захисту – визначатися, підписуватися, нападати і захищатися.
– Чому ви не хочете говорити про Януковича?
– Нецікаво.
– Ви досить великий відрізок життя провели поряд з ним.
– Можливо, я напишу в мемуарах. У мене зібралося багато записів і матеріалів, що представляють історичний інтерес.
– До цього ще далеко.
– Може бути "близько".
– Чому ви нечасто приходите в Раду?
– По-перше, я ходжу в Раду регулярно. По-друге, як ви знаєте, в українському парламенті опозиція вражена в правах. З моменту початку його роботи опозиція не отримала жодної контрольної посади, вона повністю ігнорується правлячою більшістю. Наші законопроекти не розглядаються, їх навіть не ставлять до порядку денного. Тому ми використовуємо всі публічні і непарламентські форми впливу для того, щоб захистити права та інтереси наших виборців. У парламенті порушуються права опозиції, закони і Конституція України.
– Але ви ж іноді все-таки допомагаєте влади голосами.
– Ніколи. Ми голосуємо «за» чи «проти» тільки тоді, коли вважаємо, що в цьому є якийсь сенс, що це може поліпшити становище в країні, покращити життя людей.
– Ви не проголосували в Раді за збільшення квоти присутності української мови в телевізійному ефірі. Чому?
– Тому що це суперечить Європейській хартії про мови і стандартів ЄС.
– Але це не суперечить національному інтересу.
– Якщо ми йдемо по шляху євроінтеграції, прийняття високих демократичних стандартів, які дають людям більше свобод, то ці дії не просто не логічні, вони несуть шкоду. Як парламент може скорочувати свободи і позбавляти людей права слухати чи дивитися програми на тій мові, на якій вони хочуть їх слухати? Влада, керуючись цією філософією, наприклад, вб'є кримсько-татарське мовлення. Чому люди, які говорять на інших мовах, ніж державна, повинні бути вражені в правах? Ми не згодні з подібними ініціативами, вони обмежують громадянські права і свободи. А все, що обмежує свободи, не має голосуватися в українському парламенті. В реальному житті ініціатива "Народного фронту" про збільшення квот переслідує дві мети. Перша – автори хочуть підвищити свій завмерлий політичний рейтинг за рахунок відверто популістського рішення (автори – депутати від "Народного фронту", "Батьківщини", БПП – ред.). Друга – це напад влади на непідконтрольні ЗМІ. Якщо хочете – політична помста. Квоти, крім іншого, ускладнюють питання реінтеграції російськомовних територій на сході. З людьми треба розмовляти на їх рідній мові. А то що там не голосуватимуть за "НФ" або "коаліцію війни" – це їх проблема, а не наших співгромадян. У цьому зв'язку я хотів би знову повернутися до теми блокади на конкретному прикладі. Влаштували блокаду, завозити вугілля, зауважте – з української території, не можна. У той же час влада, майже два роки тому прийняла рішення, яким відкрила український ринок для російських хімічних добрив, і тепер кожен рік Україна запускає на український ринок на 200 мільйонів доларів добрив з РФ...
– Тим самим б'ючи по інтересах Дмитра Фірташа і його компанії Ostchem...
– Мішенню, напевно, був бізнес Фірташа і, як ми ще чули, – корупційна зацікавленість представників влади. Але страждає ж не Фірташ. Страждають тисячі робочих на українських хімічних підприємствах, їхнi сім'ї. Страждають мільйони пенсіонерів, у Пенсійний фонд яких ці хімічні підприємства не переводять гроші. Страждає державний бюджет, відповідно вчителі і лікарі, які з цього бюджету повинні отримувати великі зарплати, та в який хімічні підприємства не можуть їх заплатити. Страждає валютний рахунок НБУ, з якого щороку сплачується 200 мільйонів доларів виробникам добрив з РФ, зменшуються золотовалютні резерви. Тут є хоч якась логіка, крім корупційної? На цих прикладах видно, що в рішеннях коаліції багато популізму і помсти.
– Що коаліція, влада зробила хорошого?
– Хороше запитання... Дуже важко на нього відповісти... Практично нічого.
– Може, боротьба з корупцією?
– Боротьба з корупцією – це важлива мета. Зараз ловлять представників влади, при цьому влада чинить опір і часто прикриває тих, кого ловлять. Під носом у двох прем'єр-міністрів, коаліції в парламенті, сидів "міністр всіх фіскальних доходів" (Роман Насіров, голова Державної фіскальної служби – ред.) і, як з'ясувалося, крав. А куди ж вони всі дивилися?
– Те, що Насіров крав, ще не доведено.
– Ви маєте рацію, поки є тільки політична оцінка закордонних партнерів України і самої влади, і судове рішення про найбільшому заставі за всю історію. Я не знаю, винна ця людина чи ні, але абсолютно зрозуміло, що він ніяка не "підводна частина" айсберга української корупції, яка засіла в нинішньої владі. Ви знаєте, що сьогодні відбувається з аудитом НАБУ (16 березня, в день інтерв'ю, спікер Андрій Парубій намагався поставити на голосування питання про обрання представника Ради для проведення аудиту НАБУ – ред.) – у Раді намагаються обрати зрозумілого владі аудитора. Це не боротьба з корупцією, це імітація боротьби.
– Валерія Гонтарєва могла б очолювати Національний банк у випадку, якби при владі був "Опозиційний блок"?
– Ні.
– Спасибі. Все. І наостанок питання. На всяк випадок. У вас скільки громадянств?
– Тільки українське.
Follow @serhiylovochkin