Рік назад РБК-Україна публікувала інтерв'ю з одним з лідерів "Опозиційного блоку", а нині "Опозиційної платформи – За життя" Сергієм Льовочкіним. Тоді, коментуючи перспективи різних політиків перемогти на президентських виборах, він говорив, що "Тимошенко — лідер гонки, але Гриценко може перемогти будь-кого з опонентів у другому турі". Також Льовочкін вважав, що у другому турі може опинитимя "єдиний кандидат від Півдня і Сходу в особі Юрія Бойка".

І його прогнози були не такими вже й фантастичними. Згідно з даними соціологічних служб, у разі виходу в другий тур Анатолій Гриценко перемагав "традиційних" учасників виборів до останнього, а Юлія Тимошенко довгий час зберігала лідерство в електоральних симпатіях українців. Більше того, у першому турі виборів Юрій Бойко набрав 11,68% голосів. Якщо б не "розлучення" з групою Ріната Ахметова і не балотування в президенти Олександра Вілкула (4,15% у першому турі), Бойко міг би поборотися за вихід у другий тур із Петром Порошенком (15,95% у першому турі).

Але всі розклади зламав переможець перегонів – Володимир Зеленський. Спочатку він відтягнув на себе основну масу виборців Південних і Східних регіонів України, а в другому турі і зовсім виграв вибори у всіх областях, крім Львівської.

Тепер країна увійшла в період політичної невизначеності. Новообраний президент досі не оголосив про свої перші кадрові призначення після інавгурації. А адже саме перші президентські призначення – голови адміністрації, секретаря РНБО і глави Генштабу – стануть першим серйозним маркером і багато в чому визначать політичний вектор. Більш того, в політикумі активно обговорюється ймовірність розпуску Верховної ради і оголошення дострокових парламентських виборів. У недавньому інтерв'ю РБК-Україна Зеленський підтвердив, що думає про такий сценарій. Крім того, новообраному президенту доведеться вирішувати питання перепризначення губернаторів і керівників силових структур, що відносяться до вертикалі глави держави.

 

– Ну як, несподівані результати виборів?

– Абсолютно передбачувані. У нас в цій кампанії добре працювали і соціологія, і прогнозування, і паралельний підрахунок.

– Ви задоволені кампанією?

– На мій погляд, у минулій кампанії три переможця: Володимир Зеленський, Юрій Бойко та Ігор Смєшко. Тому ми тут в штабі переможців (інтерв'ю записувалося у штабі "Опозиційної платформи", – ред.).

Юрій Бойко набрав понад 2 мільйони голосів, він посів перше місце в Донецькій та Луганській областях. І це незважаючи на використання проти нас технічних кандидатів, адмінресурсу і чорного піару.

– Але схоже, що вам дуже сильно "приклеїла" рейтинг поїздка Юрія Бойка та Віктора Медведчука в Москву перед першим туром виборів.

– Ну "приклеїла" не тільки поїздка, найважливішими складовими успіху стали послідовна політична позиція і унікальна працездатність Юрія Бойка, ефективна командна робота всіх наших соратників, вірна стратегія кампанії.

На сьогодні ми — єдина справжня опозиція нинішнього режиму, ідеологічна опозиція. Головні опоненти Бойка – Порошенко, Тимошенко і Зеленський мали абсолютно тотожні програми. НАТО, томос, погляди на історію, підходи до врегулювання військового конфлікту на сході – всі їхні сентенції звучали як під суфлер.

– Як особисто Ви оцінюєте поїздку Бойка і Медведчука в Москву?

– Це сміливий і відповідальний вчинок, в першу чергу. Але головне – демонстрація Росією готовності до переговорів з Україною, готовності взаємодіяти, відновлювати економічне співробітництво, докладати зусилля із досягнення миру на Донбасі. Зустріч Бойка і Медведчука з керівниками РФ показала, що ми маємо потенціал для діалогу. Я хотів би, щоб цей діалог став результативним найближчим часом. Від нього залежить безпека і якість життя людей не тільки на Донбасі, а й у всій Україні.

– На вашу думку, яким президентом буде Володимир Зеленський?

– Сподіваюся, що успішним. По суті, голосування за Володимира Зеленського стало результатом протесту людей проти того, що відбувалося останні 5 років. За цей час була зроблена величезна кількість помилок, частина – по злому наміру, більша частина – через бездарність старої влади або бездіяльність. Їхні помилки призвели до економічного ослаблення держави, зубожіння людей, деіндустріалізації, втрати експортного потенціалу, транзитних перспектив. 75% виборців підтримали новообраного президента, це величезні очікування, які накладають на нього величезні зобов'язання. Це визначає високу планку вимог до дій нового президента.

– На вашу думку, наскільки Зеленський самостійний?

– Вважаю, він самостійний. Йому нести відповідальність за те, що буде в країні і з країною.

– Але вплив однієї з бізнес-груп на нього є?

– Певно, нова влада не буде конфронтувати з цієї бізнес-групою. І це, я вважаю, вже дуже великий подарунок, оскільки останні пару років вони прожили в цій війні з режимом, що відходить. Це було не легко, режим використовував виборче правосуддя для боротьби з їхнім бізнесом з політичних причин.

Наприклад, бізнес-група Дмитра Фірташа провела останні п'ять років під сильним тиском режиму, несправедливо постраждала дуже в багатьох питаннях: починаючи від тарифів на транспортування газу, які спеціально встановлювалися нижче собівартості – так штучно формувалися борги, закінчуючи демпінгом імпортних добрив, який організовувався, щоб закрити українські заводи Фірташа. Ви пам'ятаєте спроби віджиму телеканалів, глушіння телесигналу, боротьбу з контентом, підпал і блокування...

Тому хотілося б, щоб влада не політично мотивовано воювала з бізнес-групами, а встановлювала правила. І ці правила були б прозорими і чесними для всіх.

– Новообраний президент, як і попередній, зіткнувся з кадровим голодом. Може, ви мене поправите, в країні є дві лави запасних: грубо кажучи – "помаранчевий" табір і "біло-блакитний". Мабуть, до "помаранчевих" Зеленський не піде, тому що вони були при владі останні 5 років. У нього одна дорога – до вас.

– Володимир Зеленський може обрати дві кадрові стратегії: інклюзивну або ексклюзивну. Приклад ексклюзивності – це як "Народний фронт" у 2014 змусив діяти Порошенка: виключити з держуправління всіх, крім своїх і своїх іноземців. І сьогодні ми бачимо, до чого це призвело.

Для нового президента, на мій погляд, краще інклюзивність – включення в управління максимальної кількості сильних гравців. Необхідність зацікавити всіх без винятку в успіху, своєму і країни.

Природно Володимиру Зеленському буде важко "прикуповувати" союзників з команд БПП і "Народного фронту", які останні п'ять років були владою – вони стали його головними опонентами на минулих виборах, але я і тут би лишав пріоритетом професіоналізм потенційних партнерів, а не їх політбекграунд. Країні сьогодні потрібна максимальна концентрація сил та інтелекту для виходу з війни і кризи. Тому я переконаний в необхідності інклюзивного підходу – новому президенту треба запрошувати професіоналів з усіх команд, потрібно залучити всіх в роботу на успіх української держави. У нього зараз є для цього всі можливості.

– Це не зруйнує його рейтинг?

– Можливо, це відіб'ється на його рейтингу, але нетривалий час. По-справжньому рейтинг новообраного президента та його спадщину зруйнує невміле та неефективне управління. Це зруйнує не тільки феномен Зеленського, але й надії 75% людей, які віддали за нього свої голоси.

– Скажіть, ви є в Зеленському?

– Я б хотів, щоб у нього вийшло. Щоб він зміг створити ефективне управління і благоденство для українців.

– На вашу думку, Зеленський здатний домовитися з Путіним?

– Я вважаю, у новообраного президента немає жодних обмежень, йому потрібно відкинути політкон'юнктурні рамки і докласти зусиль, політичне мистецтво, щоб домогтися максимальних результатів у найкоротший час. Тим, хто отримав багато довіри, зазвичай не виділяється багато часу, щоб довести компетентність.

– У нинішньому парламенті ви бачите коаліцію під Зеленського?

– Ні.

– Йому дадуть поміняти міністрів?

– Кардинальні зміни можливі тільки у разі зміни структури і складу правлячої квазікоаліції, але тоді новому президентові потрібно буде повідомити суспільству, що він бере участь в коаліції, в яку входять Яценюк і Порошенко, кого він більше всіх критикував у своїй передвиборчій кампанії.

– Тобто він не зможе прийняти жодного рішення?

– Рішення "під президента", в тому числі кадрові, будуть ситуативними і одиничними. Швидше за все, новий президент буде приречений на конфронтацію з нинішнім складом парламенту.

– Чи не стане Зеленський авторитарним президентом?

– Не думаю. Хоча зараз при обмежених повноваженнях і конфронтації з парламентською квазікоаліцією у нового президента практично немає важелів впливу на ситуацію, в першу чергу економічну. За останні чотири місяці зростання заборгованості населення за тарифами склало 29 мільярдів гривень, вона зросла на 74%, і в цілому тепер перевищила 69 мільярдів гривень. Люди просто не можуть платити нинішні тарифи. Бюджет по загальному фонду недовиконаний на 8% за перший квартал – це 16,1 мільярдів гривень. Все це відбувається на тлі триваючої війни і величезного зовнішнього боргу. У цьому році Україна повинна виплатити 7,5 мільярдів доларів з піками платежів у травні та вересні.

Дефіцит Пенсійного фонду становить 55 мільярдів гривень, що на тлі недовиконання бюджету за доходами також виглядає загрозливим. В наявності всі ознаки глибокої економічної кризи. Це те, чим потрібно займатися новому президенту, який не має на те реальних повноважень та інструментів.

– Зараз формується відразу кілька нових політичних проектів. Прем'єр Володимир Гройсман, швидше за все, піде окремо, "УДАР" теж. Як ви вважаєте, вони будуть ділити все те ж поле 15% Порошенка, або у них є перспективи зростання як незалежних політсил?

– Віталій Кличко зі своїм УДАРом володіє великим політичним потенціалом. Зараз він зосереджений на Києві, але, безсумнівно, у нього є хороші перспективи повернутися в загальнонаціональний проект.

Що стосується Володимира Гройсмана, то парламентський рейтинг його партії, і це підтверджують соціологи, перевищує бар'єр. Думаю, прем'єр може завести до парламенту власну фракцію.

– У Порошенка є політичні перспективи?

– Результати останніх п'яти років в економіці – це зростання курсу долара, ціни, тарифи, вартість життя людей, мільйони трудових мігрантів, питання зовнішнього боргу. Мільйони українців зараз живуть за межею бідності. За це доведеться відповідати Порошенку і його партії під час парламентської кампанії. Зараз вони долають бар'єр, але що буде з ними відбуватися за час до старту виборчого процесу – рівняння з багатьма невідомими.

– На вашу думку, рейтинг Порошенка доїла еміграція?

– Ні, режим Порошенка доїла поверховість і комерціалізація влади. По суті "донецьких-2010" змінили "вінницькі і чернівецькі-2014", які розбавилися невмілими іноземцями.

Іноземці в українській владі – взагалі окрема тема, шкоди від них вийшло більше, ніж користі. Як стало зрозуміло, головне, навіщо їх запрошували – попрацювати ширмою для корисливої ексклюзивної влади. Але ця затія провалилася. Вважаю, що "іноземна карта" не спрацює і у Володимира Зеленського. Оскільки рекрутовані в Україну іноземці, в переважній більшості, не дуже вдалі з професійної точки зору, і тому незатребувані у своїх країнах. Відповідальності за свою діяльність тут вони не несуть – зібралися і поїхали як хлопець, що командував "Укрзалізницею". Необхідно збирати українських професіоналів.

– Ви готові до дострокових парламентських виборів?

– У нас хороший результат, нинішня соціологія дає нам ще більше, ми будемо боротися за перше місце. Результати президентських виборів дали чіткий сигнал про те, що повістка, з якою йде наша партія, має підтримку людей. Головний пункт цієї повістки – мир.

– З Рінатом Ахметовим ви ведете переговори про об'єднання?

– З Рінатом Ахметовим переговорів не веду, але філософськи я прихильник об'єднання, оскільки в його групі люди, які поділяють нашу ідеологію і позиції в питаннях війни і миру, невтручання в справи церкви, права говорити і чути рідною мовою. У нас немає ідеологічних протиріч. Всі суперечності, які були, пов'язані з тим, що їхня група підтримувала президента Порошенка.

– Розкажіть про ваші стосунки з Віктором Медведчуком.

– Віктор, по суті, виконує чотири ролі: посла України в Росії, посла Росії в Україні, особистого парламентера президентів і учасника переговорної групи в Мінську. Він здатний вирішувати багато питань двосторонніх відносин. Це ресурс, який має велике значення. Ми сьогодні разом будуємо потужну партію, здатну щось змінити на краще. Подивимося, що з цього вийде.

– Між вами є конфлікт?

– Немає у нас конфлікту.