Внаслідок економічної кризи та відсутності ефективних кроків з боку уряду щодо мінімізації її негативних соціальних наслідків проблема бідності українських громадян набула нині надзвичайної гостроти. Про це написав у своєму запиті до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана народний депутат від ОПОЗИЦІЙНОЇ ПЛАТФОРМИ – ЗА ЖИТТЯ Сергій Льовочкін.

Політик вимагає невідкладно вжити заходів, спрямованих на системне та комплексне вирішення питань бідності громадян, які б, серед іншого, передбачали стимулювання створення нових робочих місць, збільшення розміру прожиткового мінімуму, виплат при народженні дитини, інших видів державних соціальних виплат до об’єктивно обґрунтованого рівня, припинення неконтрольованого росту цін і тарифів тощо.

Сергій Льовочкін навів дані МВФ, згідно з якими за рівнем ВВП на душу населення у 2018 році Україна стала найбіднішою державою Європи. За його словами, цей висновок підтверджується інформацією вітчизняних профільних органів влади, згідно якої за останні 5 років показники, що визначають рівень бідності за абсолютним критерієм, в Україні істотно погіршилися.

«На сьогодні встановлений законом про державний бюджет прожитковий мінімум становить всього 53,8% від фактичного прожиткового мінімуму, розрахованого, виходячи з офіційного кошика мінімально необхідних для життя споживчих товарів і послуг, вартість яких щомісяця індексується на рівень інфляції. Так, з 1 січня 2019 року загальний розмір прожиткового мінімуму в бюджеті-2019 складає 1853 грн на одну людину. Тоді як, за даними Міністерства соціальної політики України, фактичний розмір прожиткового мінімуму в цінах січня 2019 р. становив  3443 грн (3952 грн – з урахуванням обов'язкових платежів)», – говориться у запиті.

На думку народного депутата, такий розрив у показниках пояснюється неповною індексацією законодавчо встановленого прожиткового мінімуму на рівень інфляції. Зокрема, за останні 5 років (2014-18 роки) розмір прожиткового мінімуму, встановлений в державному бюджеті, зріс лише на 58%, в той час як ціни за той же період виросли в 2,5 рази. Як наслідок, за цей період значно збільшилася частка осіб, доходи і витрати яких є нижчими за фактичний прожитковий мінімум, що є одним з основних показників бідності за абсолютним критерієм.

Він додав, що особливо гостро питання зубожіння стоїть перед найбільш соціально-вразливими групами громадян. У першу чергу, мова йде про багатодітні родини та пенсіонерів.

«Вищезгадані негативні тенденції переконливо свідчать про недостатню ефективність попередніх дій уряду в напрямі боротьби із зубожінням громадян. З урахуванням цього глибоку стурбованість викликає здебільшого формальний характер заходів, передбачених затвердженим урядом планом з реалізації Стратегії подолання бідності в поточному році», – підсумував Сергій Льовочкін.