Уряд представив парламенту проект держбюджету на 2019 рік. Запропонований документ – це приклад того, яким не має бути бюджет країни, що намагається вирватися з бідності. Єдиний позитивний момент в проекті бюджету на 2019 рік – те, що це останній бюджет нинішньої влади, написав заступник голови фракції Оппозиційного блоку в блозі для "Кореспондента".

Щоб створити для України і її громадян перспективу якісного поліпшення ситуації в усіх сферах життя, потрібно звітний законопроект переробити повністю. І починати потрібно з економіки. Чотири з гаком роки українська промисловість бореться за виживання в максимально важких умовах, створених для неї владою. І тепер нам пропонують ще на рік продовжити цей курс.

Сумарні прямі витрати на просування і розвиток експорту запропоновані на рівні 158 млн гривень. Це 0,000009% від очікуваних обсягів експорту в 2019 році (63 млрд доларів).

Кошти на стимулювання залучення інвестицій і підтримку інновацій з 200 млн грн у 2018 році скоротяться до менш ніж 178 млн грн в наступному. На 16,7% в реальному вираженні скорочується фінансування держзамовлень і Загальнодержавної цільової науково-технічної програми.

Саме в такій бюджетній політиці закладена відповідь на питання, чому після катастрофічного обвалу економіки в 2014-15 році темпи її зростання в наступні роки складають мізерні 2-3%. І в ній – відповідь на питання, чому в проекті бюджету-2019 відбудеться фактичне скорочення соціальних витрат.

 

Бюджет злиднів

 

Внесений проект бюджету є антисоціальним. Він продовжує практику бюджетів 2014-18 років, якими урізалися реальні соціальні стандарти, недофінансовувалися медицина та освіта, в результаті чого мільйони українців опинилися за межею бідності.

Крім того, план по субвенції на надання житлово-комунальних субсидій урізаний майже на чверть – з 71 млрд грн у 2018 році до 55,1 млрд грн в 2019-м. І це при тому, що, по-перше, навіть суми на нинішній рік були заниженими (за підсумками перших 7 місяців з бюджету витрачено 80% всієї субвенції), по-друге, влада вже заявила про зростання цін на газ і опалення цієї осені і, швидше за все, наступної весни.

Хто і з яких коштів оплатить нові тарифи без субсидій, якщо запланований загальний показник прожиткового мінімуму на 2019 рік складе з 1 січня 1853 грн? Адже навіть за офіційними даними інфляція за 2014-19 рік складе не менше 170%, в той час як прожитковий мінімум навіть на грудень наступного року (2027 грн) буде всього на 72% вище того, який був на 1 січня 2014 року.

Те саме стосується мінімальної пенсії, яка на початку року становитиме 1 497 грн, в кінці – 1 638 грн. Якби її індексували хоча б на показники інфляції останніх п'яти років, її розмір на кінець 2019 року склав би 2 562 грн. Але такої мінімальної пенсії від нинішньої влади вже ніхто не чекає.

Неадекватна індексація соцстандартів на інфляцію – основна причина того, що на п'ятому році цієї влади 47,3% населення продовжує перебувати за межею абсолютної бідності. У 2014 році частка населення з витратами нижче фактичного прожмінімума становила 28,6%.

Влада пишається тим, що підвищує мінімальну зарплату до 4 173 грн. Але ця «мінімалка» – менше 150 доларів за сьогоднішнім курсом – залишається найнижчою в Європі, нижче Білорусі та Молдови, не кажучи вже про країни Євросоюзу. Чи є в цьому хоч якийсь стимул для українських громадян працювати вдома? Відповідь очевидна.

 

Бюджет брехні

 

Інша очевидна особливість проекту держбюджету на 2019 рік: він підготовлений неякісно і побудований на нереалістичних прогнозах.

Запланований в ньому рівень інфляції – 7,4% – ще до початку 2019 рік виглядає абсолютно нереалістичним, оскільки не враховує наслідки майбутнього підвищення тарифів на газ і опалення, а також розігрітий зростанням мінімальної зарплати споживчий попит. Бізнес, що оцінює ситуацію більш реалістично, очікує в 2019 році інфляцію на рівні 10%.

Нинішній макропрогноз номінального ВВП, побудований на таких показниках, занижений орієнтовно на 150-180 млрд грн, що призводить до недооцінки можливих надходжень від податків і неподаткових платежів до бюджету в сумі не менше 60-72 млрд грн.

Занижена інфляція – це особливість бюджетів всіх останніх чотирьох років. І її наслідок – регулярне недофінансування всіх виплат, прив'язаних до рівня інфляції.

Але в нинішньому проекті є статті витрат, які взагалі не індексуються на рівень інфляції. Уже четвертий рік не збільшується обсяг субвенцій для місцевих бюджетів на медикаменти для швидкої допомоги (138 млн грн). Починаючи з 2014 року, жодного разу не збільшувалася допомогу при народженні дитини. На 2019 рік вона знову складе 41 280 грн, в т. ч. одноразова виплата 10 320 грн і наступні щомісячні виплати протягом 36 місяців на рівні 860 грн.

А ще в проекті бюджету є видаткові статті, які не тільки не індексуються на рівень інфляції, а й взагалі скорочуються. Так, на 5,3% або на 169 млн грн урізаються видатки на надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (в 2018-му було 3,2 млрд, стане 3,03 млрд грн).

На 1,7% (з 309,9 до 304,6 млрд грн) знижується план по трансфертах (дотаціях і субвенціях) для місцевих бюджетів, чим фактично ставиться хрест навіть на тій «децентралізації», яку рекламувала сама влада. Утім, це стосується практично всіх «реформ» останніх років: ані сфера освіти, ані охорона здоров'я не отримають коштів, передбачених їм згідно з прийнятими в 2017 році законами.

 

Бюджет поліцейської держави

 

Єдине, на чому влада не економить, – це силові структури. Утримання та забезпечення діяльності «силовиків» виросте на 14,9 млрд грн (або на 22,9%). З них найбільшими темпами підвищуються витрати на апарат МВС і поліцію (+ 30,6% або +9,67 млрд грн), Управління держохорони (+ 20,4% або +0,21 млрд грн), Держприкордонслужбу (+ 15,6% або +1,46 млрд грн), СБУ (+ 15,5% або +1,26 млрд грн). Всі витрати на силовиків в проекті (80,07 млрд грн) на 12,7% перевищують обсяги освітньої субвенції, на 45,5% – медичної субвенції.

Паралельно на утримання і забезпечення діяльності прокуратури та судів виділяється 23,6 млрд грн. Причому витрати тільки на прокуратуру складуть майже 7,2 млрд грн – це більше ніж в півтора рази вище, ніж бюджет Національної академії наук (4,7 млрд грн), хоча ще п'ять років тому (у 2013 році) витрати на генпрокуратуру і академію наук були однаковими.

Сумарні витрати на оборону і правопорядок виростуть на 31,5 млрд грн (+ 27%) до 209,5 млрд грн (5% ВВП). Для порівняння – це майже в 2,3 рази більше, ніж витрати на медицину. Причому кожна друга гривня піде не на розвиток, як прийнято в країнах, реально піклуються про свою обороноздатність, а на «проїдання».

Понад 82 млрд грн (на 24,4% більше, ніж у 2018 році) піде на статтю «громадська безпека», в основному на поліцію та інші неармійські силові структури. Майже 2 тисячі гривень заплатить зі своєї кишені кожен українець за структури, які «діють», лише стимулюючи розгул вуличної злочинності і бандитизму.

Бюджет України має бути зовсім іншим. Держава повинна, нарешті, поставити на чільне місце людину. Відновлення економіки та створення робочих місць, посилення соціального захисту громадян – все це можливо вже в бюджеті 2019 року, коли він буде переглянутий в наступному році, після виборів.