Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в 2018 році у порівнянні з 2017-м зросло в 1,6 рази і склало за перші три квартали майже 6,5 млрд доларів. За словами заступника голови фракції Опозиційного блоку Сергія Льовочкіна, подібна тенденція на тлі низького рівня прямих іноземних інвестицій несе загрозу стабільності гривні.

«Показники 2018 року у зовнішній торгівлі є загрозливими для фінансово-економічної ситуації в країні. Зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі за перший квартал склало 1,2 млрд доларів, за другий – 2,66 млрд, а за третій – уже 6,49 млрд. Це в 1,6 рази більше, ніж роком раніше, й є найгіршим показником для перших трьох кварталів за останні п'ять років. Такі тенденції ставлять під загрозу стабільність гривні», – заявив Сергій Льовочкін.

Політик зазначив, що головну проблему становить зниження темпів зростання експорту, який у 2018-му в доларовому вираженні складає менше 75% від обсягів 2013 року і приблизно 68% від показників 2012 року. При нинішній динаміці зростання експорту та за умови сприятливої ​​кон'юнктури зовнішніх ринків (що вкрай важливо в ситуації з експортом металу і зерна) вийти на рівень 2013 року вдасться лише в 2021 році.

При цьому, за його словами, виявилися міфом заяви про переорієнтацію української зовнішньої торгівлі з СНД на Євросоюз. Ключовим торговим партнером для України залишається Росія – і з експорту (2,7 млрд доларів або 7,9% від загальних обсягів), і з імпорту (5,8 млрд доларів або 14,2% від загальних обсягів). При цьому ситуація з початку року продовжує погіршуватися: експорт в Росію скоротився на 7,5%, імпорт – збільшився на 21,0%.

У той час як втрати експорту в країни СНД за 2014-18 рік склали 11,5 млрд доларів, експорт до ЄС за той же період зріс лише на 2,6 млрд доларів.

«У цьому – одна з причин того, що курс гривні до долара за той же період впав з 8 до 28. Однак навіть власні помилки нічому не вчать нинішню владу. Немає ані реальних кроків щодо енергозбереження (хоча на закупівлю енергоносіїв Україна витратила з початку року понад 9,5 млрд доларів), ані програми просування української продукції за кордон», – заявив Сергій Льовочкін.

Народний депутат навів дані про те, що за 9 місяців 2018 року уряд не виділив жодної копійки на просування та розвиток експорту з передбачених на рік 278 млн гривень. А на наступний рік прямі витрати за цими статтями передбачені в розмірі всього 158 млн.

«Ефект від такої підтримки для росту і диверсифікації експорту нікчемний. Особливо, коли навіть ці гроші не виділяються. Маючи відкриту економіку, залежну від ситуації на зовнішніх ринках, так ставитися до державної політики щодо підтримки експорту не можна. Оскільки криза на ринку металу або зерна відразу обертається внутрішньої катастрофою. Упевнений, що подібний дилетантський підхід зживає себе. Зміни, які очікують країну в 2019-м, дадуть перетворення на краще», – підсумував Сергій Льовочкін.