У 2019 офіційна чисельність населення України вперше складе менше 42 мільйонів чоловік. Вже на 1 серпня нинішнього року – за останніми наявними даними Держстату – нас було 42,248 млн, на 1 січня 2018 року, всього сімома місяцями раніше, – 42,386 млн, а на 1 січня 2017 року – 42,584 млн. Втрачаючи щорічно 200 тисяч чоловік, Україна в наступному році неминуче подолає черговий сумний рубіж, пише заступник голови фракції Опозиційного блоку Сергій Льовочкін в блозі на "Кореспонденті".

 

Офіційно – не завжди чесно

 

Трохи менше п'яти років тому, 1 січня 2014 року, населення нашої країни становило 45,426 млн. Правда, в цю статистику враховувалися майже 2 мільйони громадян, що проживали в Криму (зараз Держстат їх виключив). Однак це коригування лише нагадує про те, що і сьогоднішня цифра – 42 мільйони – далека від реальності.

Держстат призводить чисельність постійного населення України на 1 серпня 2018 року – 42,078 млн. Якщо порівняти дані із загальним населенням, то за офіційними даними, за межами країни не менше року живуть лише 170 тисяч наших громадян. Та напівпорожні маленькі міста і села – наочний приклад зворотного.

За даними Мінсоцполітики за 2018 рік, на постійній роботі за кордоном перебувають 3,2 млн чоловік і близько 9 млн працюють там сезонно. За даними ж МЗС, тільки в Росії і Польщі працюють 4,4 млн осіб. До того ж, за інформацією Мінекономрозвитку, за 2009-16 роки вчитися за кордон виїхало 70 тисяч студентів.

За всього розкиду цифр можна погодитися з експертною оцінкою, згідно з якою близько 5 млн українських громадян з тих чи інших причин постійно проживають за кордоном. Разом на даний момент населення на підконтрольній уряду території становить близько 33 з половиною мільйонів (за експертними оцінками, у непідконтрольних районах Донбасу проживає 3,8 млн осіб). Це і є демографічна катастрофа.

 

До чого призвів 2014-й

 

Її наслідки відчувають на собі всі громадяни нашої країни. Незважаючи на високий соціальний внесок, який роботодавці і працівники платять до Пенсійного фонду, середня пенсія в Україні становить близько 93 доларів, що в 6 разів нижче, ніж у сусідній Польщі.

Причини цього очевидні. Кількість громадян у віці від 60 років у період 1990-2018 років збільшилася з 9,45 до 9,68 млн осіб, дітей у віці 0-15 років – зменшилася з 11,8 до 6,9 млн. При цьому кількість працездатного населення (16-59 років) за той же період зменшилася з 30,3 до 25,64 млн осіб, і лише 64,5% з них мають роботу.

Але найгірше те, що в останні чотири роки ситуація погіршилася в усіх напрямках. Якщо в 1992-2013 роках щорічне зменшення працездатного населення становило 0,6%, то в останні роки воно становить понад 1%. Якщо в 2011-13 роках кількість народжених дітей складала більше 500 тисяч в рік, то в останні роки відбувається регулярне падіння: 2014 – 466 тисяч, 2015 – 412 тисяч, 2016 – 397 тисяч, 2017 – 364 тисячі.

Після 2013 року були знищені всі стимули для зростання населення. У 2014 році одночасно були ліквідовані більшість бюджетних статей з підтримки вітчизняної економіки і знищена прогресивна шкала виплат по народженню дитини.

 

Назад у майбутнє

 

Програма Опозиційного блоку щодо виходу з кризи (в тому числі демографічної) виходить з того, що в першу чергу повинні бути ліквідовані фактори, які погіршили ситуацію в останні роки.

Тільки наша партія має реальний план припинення війни, оскільки всі інші політичні сили декларують відмову від діалогу з усіма учасниками конфлікту на Донбасі. Тим часом, лише відновивши мир, можна змінити настрої громадян, все більший відсоток яких розглядає трудову або постійну еміграцію як кращу перспективу для себе.

Тільки відновлення миру здатне змінити і настрої інвесторів, які не хочуть вкладати кошти в нестабільну державу. І лише припинення війни дозволить перенаправити бюджетні кошти на програми підтримки економіки і соціального захисту населення.

Безумовно, повинна бути відновлена ​​прогресивна шкала виплат при народженні дітей. Цьогорічна сума в 41 тисячу 280 гривень, що не змінюється вже чотири роки (і на 2019 рік її зміна також не планується), за цей час стиснулася з 3,44 тисяч доларів до 1,47 тисяч.

Тим часом, досвід України показує, що народжуваність збільшувалася в ті роки, коли була економічна стабільність і існували диференційовані виплати на дітей. Тому наша програмна задача: підвищення виплати на першу дитину до 100 тисяч гривень, на другу – 200 тисяч, на третю і далі – 400 тисяч.

Убога країна не може бути сильною. Лише надавши людям можливість жити по-людськи, ми побудуємо Україну, у якій буде майбутнє. В якій 42 мільйони будуть дійсно жити, а не просто числитися на папері.

Наша країна – це країна загального добробуту. Наша мова – це мова справ, а не порожніх гасел. Наша віра – в майбутнє кожного з нас, яке стане майбутнім України.