Стаття для "Newsweek.com"

Дехто поспішив заявити, що війна у моїй країні закінчилася, і що Росія перемогла, але це – швидше віртуальне сприйняття українського конфлікту. Ми готуємося у воєнний час до третіх виборів, які повинні відбутися наступного місяця, і цілком ймовірно, що Україна на них може програти. Це станеться лише у тому випадку, якщо наш уряд вирішить запозичити тактику агресора і відмовить опозиції у праві конкурувати на рівних.

Справді, у центрі дискусії про майбутнє нашої країни є питання – чи залишиться Україна тією різноплановою та багатосторонньою країною, якою колись була. Повстанці в Донецькій і Луганській областях вимагають більшої автономії, але жереб вже кинуто і місцеві вибори не зможуть відбутися в контрольованих ними районах. Але відкидати бачення майбутнього решти східної України широким розчерком пера  –  жахлива помилка, яку, здається, готовий зробити нинішній уряд.

Опозиційний блок, одним з лідерів якого я є, отримав майже 10% місць у парламенті на виборах в жовтні минулого року. Якби виборцям в самопроголошених республіках було дозволено голосувати і людей на Сході не залякували в день виборів, ця цифра була б значно вищою. Проте ми є найбільшою групою, що представляє інтереси тих регіонів країни, чий голос в державних справах України звучить все тихіше, а в деяких випадках і зовсім замовк.

Харків є другим за величиною містом України і центром тяжіння східних регіонів країни, які страждають від нестабільності. Діючи за наказом з Києва, місцева влада відмовляє у своєчасній реєстрації Опозиційного блоку в цьому регіоні, що унеможливлює нашу участь на місцевих виборах. В останні роки практично кожен другий виборець у Харкові віддавав свій голос за наших кандидатів, тому така тактика є особливо обурливою. Це все одно, що сказати, що республіканці не зможуть балотуватися в Айові, – це тільки один штат, але, напевно, багатьох з ваших політиків таке рішення зачепило би за живе.

Регіональна влада в Дніпропетровську, – ще одному ключовому східному регіоні, – наслідуючи приклад Харкова, вживала заходів, аби позбавити нас кандидатів і в цій області. В Україні, де губернатори призначаються Києвом, а не обираються на прямих виборах, навряд чи можна припустити, що регіональна влада діє з власної волі. Реальна децентралізація є частиною вирішення проблем нашої країни, але сьогодні Київ має практично тотальний політичний контроль.

І, нарешті, ще більш символічне значення в країні, яка бореться за свою територіальну цілісність, матиме проведення місцевих виборів на тих територіях Донецької та Луганської областей, які не підконтрольні повстанцям. У жовтні минулого року ЦВК вдалося це зробити, але цього року вони заявляють, що в частині міст це неможливо. Знову політична доцільність переважає над реальним станом справ. Якщо ми є однією країною, ми повинні голосувати разом, коли тільки є така можливість. Не менш важливо, що приклад підзвітності місцевих чиновників на виборах у цих регіонах не залишиться непоміченим для тих, хто, перебуваючи під контролем повстанців, позбавлений такої можливості.

Ми високо оцінюємо зусилля світових лідерів, спрямованих на досягнення миру в Україні. Ми сподіваємося на прогрес Мінського мирного процесу, і моя політична сила готова взяти участь в майбутніх виборах на підконтрольних сепаратистам територіях.

Коли радикал жбурнув гранату біля будівлі парламенту в Києві наприкінці минулого місяця, це було насильницьким протестом проти пропозиції президента надати ширшу автономію сепаратистським регіонам Донецької та Луганської областей. Насильство ніколи не є прийнятним методом протесту в демократичному суспільстві, але якщо законні засоби донести свою позицію – такі, як вибори, – постійно обмежуються, я боюся прогнозувати,  до чого така практика може призвести.

Наполягаючи на поправках до Конституції, які нададуть більше повноважень для прийняття рішень на місцях і приведуть до об'єднання України, президент Порошенко чинить правильно. Але його дії – мовчазна згода з тим, як лояльні йому чиновники відмовляють опозиційним партіям у агітації і позбавляють права вибору людей у неспокійних районах на сході країни, які заслуговують можливості заявити про свою позицію – говорять зовсім про інше.

Якщо ми хочемо вижити у цій війні, яка була нав'язана нам, і залишитися при цьому єдиною країною, нам слід навчитися узгоджувати наші слова і дії. Будь-який розрив між справами і деклараціями лише погіршить ситуацію в Україні після виборів.

http://europe.newsweek.com/voters-eastern-ukraine-must-be-given-choice-333842?rm=eu