Реформа освіти у нинішньому своєму вигляді несе загрозу політичній стабільності держави та погіршує ситуацію в самій освіті. А тому на недавно прийнятий закон потрібно накласти вето.

Опозиційний блок вже заявив про вимогу накласти вето на закон про освіту, оскільки ця "реформа" загрожує посиленням напруги в цілій низці регіонів України. За нормами закону, з 2018 року навчання на мовах нацменшин дозволять тільки в 1-4 класах, а з 2020 року – заборонять взагалі. Це порушує Конституцію, бо позбавляє прав людей, які розмовляють російською та інших національностей. Це порушення наших зобов'язань перед Євросоюзом, яке вже викликало протести урядів Польщі, Угорщини та Румунії, президента Молдови. Більше того, Угорщина у зв'язку з прийняттям цього закону заявила про блокування будь-яких дипломатичних ініціатив, спрямованих на підтримку України.

Однак мовне питання – не єдина причина, через яку цю «реформу» потрібно скасувати. Є низка економічних і соціальних причин, що роблять її неприйнятною для сфери освіти.

По-перше, задеклароване фінансування освіти знижується з 10% національного доходу до 7% ВВП. Насправді ситуація ще гірша. За останні три роки, за підрахунками експертів Опозиційного блоку, фінансування освіти у реальному обчисленні (тобто з урахуванням інфляції) знизилося вдвічі, а його питома вага в ВВП впала з 7% до 5,7%. При цьому в бюджетній резолюції на 2018 рік зазначено зниження межі витрат на освіту у загальному фонді держбюджету на 1,6%. У цілому ж до 2020 року витрати за цією статтею планується збільшити лише на 12,8% – при прогнозній сумарній інфляції за 2018-20 роки в 19%.

По-друге, обіцяне підвищення зарплати вчителям зіткнеться з браком бюджетного ресурсу. Закон декларує, що посадовий оклад учителя без стажу та категорії до 2023 року підвищиться до рівня трьох мінімальних зарплат, що, за оцінками Мінфіну, в найближчі п'ять років потребуватиме 160 млрд грн. Але у бюджетній резолюції на 2018-20 роки цих коштів немає: усі витрати на реалізацію проекту «Нова школа» – 2,4 млрд грн.

По-третє, закон знижує доступність освіти. З 2014 року кількість шкіл в Україні вже скоротилося на 4% (з 17,6 до 16,9 тисяч), а кількість вчителів – на 3,5% (з 454 до 438 тисяч людей). Закон спрощує можливості створення опорних шкіл, а малокомплектні сільські школи перетворює у філії без статусу юридичної особи, – і це призведе до їх швидкого закриття. Уже в цьому навчальному році, за даними Міносвіти, шкіл в Україні буде 16 566.

Крім того, введення зовнішнього тестування після 9 класу погіршує можливості отримання середньої освіти: ті, хто його не здасть, можуть не потрапити до наступного класу. При цьому в 15 років на ринку праці вони – без освіти та кваліфікації – теж не будуть затребувані.

Не врахувати всі перераховані чинники – означає посилити напругу в суспільстві порушенням прав нацменшин навчатися рідною мовою, знизити рівень освіченості громадян і навіть створити зовнішньополітичні проблеми для України. Цей закон треба скасувати, а розробку справжньої реформи потрібно доручити професіоналам, які не плутають соціальні питання з політикою.